Іграшки, що мають душу. Як часто ми це чуємо і як рідко це зустрічається у житті. Утім, вироби мукачівки Світлани Кулібаби не лише з душею – у кожної з них відчувається неабиякий характер.
Ми розпитали майстриню про деякі її секрети, а також про те, як народжуються нові ідеї та приходить натхнення. Далі пряма мова.
Якби хтось мені сказав ще 5 років тому, що я буду шити ляльок, я б звинуватила людину в неадекватності. Ще кілька років тому я будувала своє життя за чужими шаблонами. Мені здавалося, що робота, кар’єра, статус – це головна і невід’ємна складова людської долі. Тоді, для повного щастя, диплому інженера-конструктора мені було замало і я вирішила написати магістерську роботу. Саме з цього все і почалося.
Хоча робота мала науковий характер, проте вона була тісно пов’язана з рукоділлям, а саме печворком (клаптикове шиття). Матеріалів для написання майже не було, тож довелося "штурмувати" Інтернет в пошуках потрібної інформації. Знайомлячись в мережі з майстрами, я сподівалася дізнатися всі тонкощі клаптикового мистецтва. Така наївна. Це був надзвичайно цікавий рік, я відкрила для себе багато нових, сучасних напрямків в рукоділлі, а також давно забуті, якими користувалися наші предки. Серед всього того розмаїття було лялькарство. От тут я й попалась.
В цьому мистецтві ніби сконцентрувалося все те, що мені подобалося в дитинстві – малювання, вишивання, шиття, ліпка . Мені неодмінно захотілося спробувати теж зшити хоча б найпримітивнішу ляльку і я це зробила. Проте моєї дитячої радості ніхто не розділив і я залишила цю "несерйозну" справу ще на 2 роки. Лише сьогодні розумію, що не варто було прислухатися до чужих оцінок, варто було слухати себе і продовжувати творити.
Минав рік за роком, лялькарів ставало все більше і більше , мій скептицизм потроху розвіювався, а разом з ним прийшло повне усвідомлення того, що ніякого задоволення від "рабства" (на звичайній роботі – ред.) я не отримую. Останнім поштовхом став "чарівний пендель" від давньої подружки.
Набравшись сміливості я нарешті виставила фото своїх ляльок в соціальній мережі. От уже 2 роки як мої перші ляльки "вийшли в світ". Спочатку це були Тільди, потім я почала експериментувати і в результаті з’явилися ляльки з характерним довгим носиком і усмішкою, такі собі кумедні "веселушки". Вони самі так вирішили, а мої руки зробили. Саме ця випадковість надала моїм лялькам такого своєрідного стилю. Очевидно так я бачу цей світ – простим, недосконалим, але яскравим, позитивним і з гумором.
В роботах я використовую переважно натуральні матеріали. Тканини підбираю дуже ретельно, іноді це забирає більше часу, ніж виготовлення самої ляльки. Замовлення з’явилися майже відразу, але брати гроші за свої забавки було ніби соромно, перші іграшки я просто дарувала. Згодом ляльки розлетілися далеко за межі нашої країни.
Не можу сказати, що лялькарство для мене є бізнесом, роботою, кар’єрою чи самоствердженням. Іграшки для мене – це відпочинок, релакс, медитація. Саме процес створення, від ідеї до повного втілення образу ляльки для мене найцінніший. Образи приходять звідусіль, вони ніби живуть десь своїм життям і чекають своєї черги. Іноді ідеї дають замовники, часто дуже цікаві, за що я сердечно вдячна. Коли лялька вже готова, я відпускаю її, як мама відпускає своїх дорослих дітей і тішуся, коли чую щось гарне про них. Неймовірно радісно, коли усвідомлюєш що хтось, десь в свій день народження отримає твоє власне творіння і щиро усміхнеться розділивши радість очікуваного свята.
Ляльки стали своєрідною опорою, від якої я відштовхуюся і рухаюся вперед. З ними я потроху вивчаю фото справу, маркетинг, письменництво, живопис, але найголовніше – я вчуся прислухатися до себе і приймати інших такими, якими вони є. Перестала будувати ілюзії, ображатися, боятися, чогось чекати.
.jpg)
Кажуть, що творчість приходить лише туди, де вміють бути щасливими і радіють кожному дню. І хоча я не впевнена, що ляльки це саме те, чим я хотіла займатися все життя, проте абсолютно точно знаю, що йду в правильному напрямку.
Більше робіт Світлани Кулібаби ви можете знайти в її блозі. А також у соціальних мережах vk та facebook.
Varosh
