Ми захоплювалися Георгієм Почепцовим, як людиною краще якої, у цій країні навряд хтось розповість про комунікацію, іміджмейкерство, PR та інформаційні війни.
Читали його книжки: "Теорія комунікації", "Імідж: від фараонів до президентів", "Паблік рілейшнз, або як успішно керувати суспільною думкою". А також одну з останніх – "Від Facebook-у і гламуру до WikiLeaks: медіа комунікації".
Читали, слухали, навчалися, а потім дізналися, що Георгій Почепцов – наш земляк. Він народився у закарпатському Берегові. Тому ми не могли собі дозволити не поспілкуватися з ним.
– Пане Георгію, коли Ви переїхали з Закарпаття? Чому?
– Мабуть, через рік після народження. Батьки були вчителями середньої школи, і батько вступив до аспірантури, тому вони повернулися у Харків, де вчилися і до цього.
– Скільки років тут жили Ваші батьки?
– Точну цифру я не знаю, але це декілька післявоєнних років. Вони закінчили інститут, поїхали разом вчителювати (викладали англійську та німецьку мови). До речі, батько настільки захопився тоді угорською мовою, що вивчення її стало його улюбленим заняттям. Адже це було Берегове.
– Які асоціації у Вас виникають, коли чуєте слово "Закарпаття"?
– Гори. Озеро. Кава. Річки. Білі гриби.
– Чи спілкуєтесь сьогодні з кимось з Закарпаття?
– Коли був живий батько, якісь контакти ще йшли через нього. А сьогодні – ні.
– Часто приїздите?
– Коли був востаннє, навіть не пам’ятаю, хоча до 91 року це бувало частіше. Тоді була якась регулярність приїздів.
– Яке місто Вам найбільше подобається на Закарпатті?
– Ужгород і Берегово.
– Вам доводилося читати лекції на Закарпатті?
– Ніколи… Але і не кликали. У Львові, наприклад, теж не читав, але це вже моя провинна, весь час кличуть.
– Чим для Вас особливе Закарпаття? Якщо, звісно, особливе.
– Він зберігає частинку несхожості на інших: і в людях, і в місцях, які несуть відбитки різних епох і різних країн. А ще свої слова і свої типи продуктів, тобто це невеличка автономія, хоча вона і не оформлена юридично. Культурна автономія і культурна ідентичність.
– Чи доходять Ваші книжки до закарпатського ринку?
– Цього не знаю, але думаю, що картина та сама, як і всюди. Різке падіння числа читачів, що викликане багатьма причинами, вбиває сучасну книгу.
– Чи не думали Ви над тим, аби повернутися до Закарпаття?
– Колись, ще за радянських часів, я вів такі переговори. Навіть квартиру дивився, яку мені давали від Ужгородського університету. Але у результаті не наважився на цей крок.
Фокус:
Георгій Почепцов народився 29 жовтня 1949 у місті Берегово.
Заслужений журналіст України, доктор філологічних наук, професор Національної академії державного управління при Президентові України та Маріупольського державного університету.
Член Спілки письменників, заслужений журналіст України, нагороджений орденом "За заслуги".
Працював зав. кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету, зав. кафедри інформаційної політики Національної академії державного управління при Президентові України, керівником Управління стратегічних ініціатив Адміністрації Президента України.
Автор 50 наукових книжок та 20 книг для дітей.
Росана Бісьмак, спеціально для Varosh.com.ua
Фото люб’язно надані Георгієм Почепцовим
